Ходунці

Ходунці для літніх людей та інвалідів — надійна опора на кожен деньь

Модельний ряд ходунців для інвалідів відрізняється різноманітністю, оскільки це одне з найбільш потрібних та універсальних реабілітаційних засобів. Лікарі їх виписують літнім й ослабленим людям, пацієнтам в післяопераційний період або при серйозних порушеннях координації. Попри те, що конструкція цього обладнання досить проста, є безліч чинників, які потрібно врахувати, перед тим як зробити вибір. Від того, наскільки правильно підібрані медичні ходунці, залежить ефективність їх використання. Береться до уваги призначення, фізичні характеристики пацієнта, тип його захворювання та тривалість періоду реабілітації.

Це реабілітаційне обладнання може використовуватися постійно або тимчасово, як на вулиці, так і вдома, для підтримки рівноваги тіла та забезпечення опори під час ходьби. Користуватися ними набагато простіше, ніж милицями чи тростиною, водночас рівень стійкості у них значно вище. Якщо Ви, переглянувши фото представлених на сайті моделей та їх опису, не можете зробити вибір, вивчіть наші рекомендації, наведені в цій статті або звертайтеся за консультацією до менеджерів компанії.

Характеристики та особливості ходунців для інвалідівв

Усі ходунці мають схожу конструкцію та принципи роботи: і ходунці для людей похилого віку, і ходунці для реабілітації. Основні елементи — це дві рами з алюмінієвих трубок, які з'єднуються перемичками згори та спереду. Треба триматися за поруччя та пересуватися, переносячи вагу на опору й знімаючи навантаження з ніг та хребта.
За функціональністю розрізняють кілька основних типів ходунців для інвалідів:

• Фіксовані. Стандартна модель зі стабільною рамою, яка переставляється ривком. Для виготовлення використовують дуже легкі та міцні матеріали. Некрокуючі (фіксовані) ходунці підходять для літніх людей та пацієнтів, які мають фізичну можливість підіймати й переміщувати конструкцію при кожному кроці.
• Крокуючі. Найпопулярніша модель ортопедичного обладнання для реабілітації. Відрізняється зручністю та простотою використання, оскільки для пересування потрібно по черзі переставляти, то одну, то іншу сторону рами. Майже всі крокуючі ходунці — це складні моделі. Їх можна утримувати перед собою в руках, використовуючи для опори при втраті рівноваги. Підходять для пацієнтів, які можуть пересуватися самостійно або на завершальному етапі реабілітації.
• Трансформери. Це універсальні моделі з рухомою рамою, яку можна зафіксувати, використовуючи спеціальне кріплення. Вони можуть працювати у двох режимах: як крокуючі ходунці для інвалідів та як статична опора, тобто фіксовані ходунці.
• Дворівневі. Такі моделі мають по дві пари поручнів. Одна розташовується в нижній частині на вигині рами, щоб пацієнт зміг, підтягнувшись встати з ліжка або крісла, інша — згори
• Пахвові. Це ходунці-милиці, які підходять пацієнтам з ослабленими кистями. Все навантаження при ходьбі переноситься на пахвові впадини. Їх виписують після інсульту або операцій.

Перегляньте фото представлених на сайті моделей, ретельно вивчіть характеристики, порівнявши їх зі своїми вимогами. Виробника обирайте, вивчивши відгуки клієнтів.

Як обрати якісні ходунці

Є загальні критерії якості медтехніки цієї категорії, які потрібно враховувати, роблячи вибір:

• Основна опора припадає на руки, тому матеріал, з якого виготовляються поручні, має першорядне значення. У якісних ходунців він не ковзає, навіть якщо руки сильно пітніють. Форма зручна та максимально ергономічна.
• Ніжки, якщо вони без коліс, оснащуються насадками, які покриті протиковзними матеріалами.
• Складні елементи мусять рухатися плавно без люфту. Кріплення забезпечує надійну фіксацію.
• Висота та ширина повинні адаптуватися під фізичні параметри пацієнта.

Перед тим, як переходити безпосередньо до замовлення обладнання, необхідно відповісти на ряд важливих питань. Ходунці для інвалідів будуть використовуватися лише вдома чи вони пацієнту потрібні для прогулянок? Яким буде рівень максимального навантаження? Чи є потреба в складанні конструкції? Чим більше вимог та корисних властивостей Ви вкажете, тим точніше зможете підібрати ходунці.
Крім того, важливо враховувати індивідуальні характеристики пацієнта й наступні параметри:

• Можливість регулювання. Більшість ходунців регулюються по висоті, що дозволяє налаштувати їх відповідно до зросту людини. Якщо вони будуть занадто низькими або високими, з'являться болі в спині та шиї, порушення постави. При правильному налаштуванні висоти ходунців, ручка знаходиться на рівні зап'ястя вільно опущеної руки.
• Рівень максимального завантаження. Якщо обрати недостатньо міцні ходунці, конструкція може не витримати та зігнутися або зламатися, що призведе до травми пацієнта. При наявності зайвої ваги, потрібна посилена рама.
• Тип держака. На стандартні недорогі моделі встановлюють пластикові ручки. Якщо у пацієнта сильно пітніють руки, потрібно підібрати модель з м'яким та пористим матеріалом, який не дозволить руці зіскочити. Для хворих на артрит рекомендуються ходунці з великими рукоятками.
• Наявність коліс та гальмівної системи. Для надто ослаблених пацієнтів знадобляться ходунці з 2 або 4 колесами. Їх не потрібно переставляти або підіймати. У чотириколісних моделях на колесах встановлюють спеціальні блокатори гальмівної системи, передні колеса — поворотні, забезпечують маневровість.